Українська мова, культура та міжетнічна комунікація у глобалізованому світі

КУЛЬТУРОЛОГІЯ ТА КУЛЬТУРА:

2025-01-17T16:29:45+02:00

Культурологія наука молода, що почала формуватися на злеті бурхливого розвитку наук про людину: соціальні, культурні, етнографічні, психологічні, філософські стороні її життя. І остаточно викристалізувалася в самостійний напрямок наукового знання лише у XX ст. В Україні, зокрема, вивчення культурології як обов’язкової дисципліни почалося лише у 2003 році. Тому у широких наукових колах досі існує певна невизначеність, неясність щодо суті цього поняття. В окремих випадках може навіть ставитися знак рівності між термінами «культурологія» та «культура». Що, в свою чергу, призводить до труднощів і непорозумінь в міждисциплінарному діалозі.

ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ ГУМОРУ В СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ МЕДІАМАТЕРІАЛАХ

2025-01-17T16:19:02+02:00

Сучасний гумор в англомовних медіаматеріалах функціонує не лише як джерело розваги, а й як важливий соціокультурний індикатор, який відображає особливості суспільства, культурні реалії та зміни в соціальних нормах. Інтертекстуальність, концепція, введена Юлією Кристєвою, дозволяє глибше зрозуміти, як текстуальні зв'язки створюють нові значення і комічні ефекти. Це стає можливим через взаємодію між різними текстами, культурними контекстами та соціальними реаліями. Гумор стає складним феноменом, в якому кумедність часто базується на знайомих відсиланнях до інших творів, явищ або персонажів. Це дозволяє не лише розважати, а й запрошувати до критичного осмислення актуальних питань і проблем. У своїй роботі ми розглянемо три ключові аспекти інтертекстуальності гумору: лінгвопрагматичний, лінгвокультурний та перекладознавчий.

ENGLISH LANGUAGE AND MULTICULTURAL COMMUNICATION

2025-01-17T16:08:24+02:00

The present work concerns the study of the intercultural communication in English as a sign of demonstration of language competence for a human being. The process of intercultural communication is a separate form of activity that involves knowledge of foreign languages, material and spiritual culture of other people, religion, moral values and generally determines the behavior of communicative partners.

МІФОНІМИ АНГЛІЙСЬКОГО ФЕНТЕЗІ:

2025-01-17T17:27:37+02:00

Переклад твору фентезі є дуже цікавим викликом для перекладача, адже кожен твір такого жанру характеризується вживанням міфонімів. За визначенням “Малої філологічної енциклопедії”, міфоніми – це елемент міфу та споріднених оповідей (казок, легенд), власна назва об'єкта або суб'єкта, що фігурує в них. У текстах фентезійного жанру вони виконують вельми важливу і захоплюючу роль, оскільки функціонують як унікальні мовні одиниці, що відображають культурні, історичні та міфологічні аспекти певного народу чи вигаданого світу.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ КЛАСТЕРА ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

2025-01-17T15:34:51+02:00

Дистанційне навчання – це форма навчання, яка удосконалюється із розвитком інтернет-технологій і має певні ознаки, принципи, методичні розробки. Дефініція «дистанційне навчання» виділяється різноманітними визначеннями, що говорить про достатньо великий діапазон підходів до його тлумачення. Визначення дистанційного навчання, запропоновано у новому «Положенні про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти», затвердженому наказом МОН від 8 вересня 2020 року №1115: «дистанційне навчання – організація освітнього процесу (за дистанційною формою здобуття освіти або шляхом використання технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти) в умовах віддаленості один від одного його учасників …»

МІФОЛОГІЧНА КАРТИНА СВІТУ В УКРАЇНСЬКІЙ ФОЛЬКЛОРНІЙ ТРАДИЦІЇ

2025-01-17T17:16:53+02:00

Поняття «міфологічна картина світу», яке творилося переважно чуттєвим пізнанням: через відчуття, сприймання. уявлення, здавалося, мало б сформувати хаотичну картину світу, аж ні! У слов’янському (давньоукраїнському) культурному просторі постала цілісна світоглядно обумовлена більш-менш завершена міфологічна картина світу, фантастичний. конкретно-чуттєвий, емоційний образ світу з чудернацьким вираженням явищ природи і людини як невід’ємної її часточки. До цілісної повноти картини спричинилися і долучилися і первинне логічне конструювання світу (через логічні прийоми архаїчної свідомості – спостереження за світом, «спілкування» зі світом, пояснення, порівняння) з мисленнєвим його відображенням реальності та специфічної інтерпретації буття прадавньої людини.

МОВНА СИТУАЦІЯ ПІДРАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ В ОЦІНЦІ І. ДЗЮБИ (НА МАТЕРІАЛІ ПРАЦІ "ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ ЧИ РУСИФІКАЦІЯ?")

2025-01-17T15:09:27+02:00

Дослідження мовного питання нині набуває значної актуальності, оскільки одним із гасел російської пропаганди, яким Росія виправдовує воєнну агресію в Україні, є захист прав російськомовного населення та «остаточне вирішення українського питання». Обстоювання мови, культури, історичної пам’яті як засадничих цінностей українського народу є передумовою збереження держави та нації, її незалежності та суверенітету. Боротьба за мову як основу життя народу і держави була невід’ємною частиною діяльності української інтелігенції 1960–1980-х років, чий творчий і науковий доробок засвідчив розгортання в цей період українського національно-визвольного руху опору, спрямованого проти колоніальних практик радянської держави, зросійщення, денаціоналізації та мовно-культурної асиміляції неросійських народів СРСР. Як зазначає Л. Масенко, «в цьому середовищі надзвичайно гостро стояло питання захисту української мови як основи національної культури та ідентичності».

ДІАЛОГ З ІСТОРІЄЮ І КУЛЬТУРОЮ У ЛЬВІВСЬКИХ ПЕЙЗАЖАХ («СИНДРОМ ПЕТРУШКИ» Д. РУБІНОЇ)

2025-01-17T17:06:00+02:00

Діалог з історією і культурою вносить суттєвий внесок у геопоетику того чи того географічного об’єкта. Він також є компонентом конструювання поетики урбаністичних замальовок як у травелогах, так і в романах і повістях Д. Рубіної. Географічний розмах подій в реалістичному і водночас сповненому містики і фантазії тексту твору Д. Рубіної «Синдром Петрушки», маркований багатьма містами. Однак визначальне місце в побудові загальної картини світу втексті відводиться місту Лева як локусу романтичного, культурноісторичного і символічного простору.

КОЛОНІАЛЬНЕ МИНУЛЕ УКРАЇНЦІВ У ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІЙ СИСТЕМІ МОВИ

2025-01-10T11:45:11+02:00

Слова нерідко є свідченням того, як жили і живуть носії мови, адже «існує дуже тісний зв’язок між життям суспільства та лексикою, якою воно розмовляє» [Goddart, Werzbicka 2014, с. 8]. Тривала історія життя українців у складі кількох імперій, зокрема російської, а згодом радянської, залишила істотний слід у лексико-семантичній системі української мови. Вона у різний спосіб зафіксувала колоніальне минуле, його сучасні наслідки й антиколоніальний супротив українців. Значна частина відповідних лексем є історизмами, що відбивають запроваджені центральною владою різноманітні практики, які стосувалися українців як громадян багатонаціональних імперій. Це назви загальнодержавних і регіональних інституцій, властивих їм функцій і якостей, посад тощо.

РАДЯНСЬКА МОВНА ПОЛІТИКА У ДОСЛІДЖЕННЯХ ЮРІЯ ШЕВЕЛЬОВА

2025-01-17T16:56:17+02:00

Характерною особливістю Ю. Шевельова-ученого був розгляд важливих подій минулого у нерозривному зв’язку із сьогоденням. Особливе місце у доробку дослідника посідають праці з проблем функціонування сучасної української мови та радянської мовної політики. Перші начерки з цієї великої теми зустрічаємо у публіцистичних матеріалах Ю.
Шевельова, що побачили світ зі шпальт газети «Нова Україна», яка видавалась в окупованому німцями Харкові.

ГУМАНІТАРИЗАЦІЯ ОСВІТИ ТА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕЛІТИ

2025-01-10T10:56:44+02:00

Сьогодні ми визначаємо, якою має бути освіта держави Україна, бо освіта – одна із складових національного відродження. Звідси постають і засади української освіти як освіти гуманістичного спрямування, національної за змістом, духовної за наповненням і інтелектуальної за рівнем розвитку та викладанням. Адже освіта – це один із шляхів гуманізації суспільства. «Освіта, – писав відомий французький соціолог і психолог М. Хальбвакс, - це найефективніший засіб, за допомогою якого держава формує людей за своєю подібністю». Тому, особливо сьогодні, потрібно забезпечувати максимальну ефективність процесів гуманізації та гуманітаризації освіти, які тісно пов’язані між собою. Гуманізація – це, насамперед, орієнтація вищої освіти на людину, її потреби, інтереси, цінності. Гуманітаризація – забезпечення гуманістичного орієнтування і спрямованості освіти, яка забезпечуватиме формування творчого потенціалу особистості з високим духовними, моральними та інтелектуальними якостями.

УКРАЇНСЬКА МОВА У НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

2025-01-17T16:44:31+02:00

Українська мова хоч і повільно, та все ж повертає собі не так давно, з погляду історичного часового проміжку, знищену й пограбовану в неї лексику, морфологічні та словотвірні форми, термінологію, розроблення якої мовознавці здійснюють на національній основі, а також традиційно послуговуються греко-латинськими, англійськими, німецькими та ін. термінологічними первнями. Тривалий період української бездержавності негативно позначився на всіх суспільно значимих галузях, зокрема й на гуманітарній.

ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА БАГАТОПЛАНОВІСТЬ ЖАНРУ ПОЕЗІЇ ЮРІЯ АНДРУХОВИЧА «ПІСНЬ ПРО ПАНА БАЗЯ»

2025-01-17T16:35:08+02:00

Пильна увага до категорії жанру нині не видається ні «марним витрачанням часу», ні «анахронізмом». Ц. Тодоров у праці «Поняття літератури та інші есе» переконливо спростував тезу про неактуальність жанрової проблематики. Її
важливість зумовлена не тільки тим, що це природна особливість твору, якій притаманна велика сила узагальнення. Жанрова природа твору дає нам багатий матеріал для розмаїтих інтерпретацій при осмисленні явищ художньої літератури.

ВІДТВОРЕННЯ ПОЛЬСЬКИХ ОЙКОНІМІВ У СУЧАСНИХ УКРАЇНОМОВНИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАННЯХ ПОЛЬЩІ

2025-01-17T16:23:53+02:00

Урегулювання правил відтворення чужомовних власних назв залишається досі актуальним питанням з багатьох причин. До них належать різноманітність звукового складу мов, існування прямих й опосередкованих запозичень, наявність, крім вмотивованих рекомендацій фахівців, лінгвістичної традиції, яка впливає на мовну практику . Для української мови через тривале обмеження сфер її використання в минулому, характерний теж невиправданий вплив російської мови, за посередництвом якої відбувалося запозичення чужоземних назв, що часто віддзеркалювали російську правописну традицію, а не українську.

ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛЬНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПТУ «КРИЗА» В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

2025-01-17T16:13:58+02:00

Нині зростає науковий інтерес до вивчення англомовної картини світу, аналізу її окремих елементів, зокрема, складових ядра лексики, що охоплюють значний обсяг культурологічної інформації світоглядного характеру і виражають світоглядні концепти.
Картина світу перебуває у вербальному вираженні, а лексична система виступає у ролі однієї з ключових форм об’єктивації мовної свідомості індивіда. Закладена в мові модель світу бере на себе функцію збереження і передачі національної самобутності, акумулювання духовних і культурних традицій того чи іншого народу.

СУЧАСНИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН:

2025-01-17T15:59:56+02:00

Одним з ключових аспектів висвітлення культурного коду нації є осмислення віх її історії у мистецьких формах. Так художня література поруч з історіографією виконує важливу роль у фіксації, передачі та інтерпретації історичних подій, наповнюючи їх емоційним та експресивним забарвленням. За висловом письменника-романтика Вальтера
Скотта, засновника жанру історичного роману, автора 29 романів про давню історію Шотландії та Англії, «твір розповідає не про те, що було, а про те, що ймовірно могло відбуватися», і тим самим «оживлює» історичний контекст. Ще Геродот і його послідовники включали у свої історіографічні тексти (Геродот «Історії», Фукідід «Історія
Пелопоннеської війни», Ксенофонт «Грецька історія») елементи міфології, лінгвістики, філософії, а Ксенофонт у дидактичному романі «Кіропедія» тенденційно подає життєпис ідеального монарха, базуючись на фактах і вигадках про життя Кіра Молодшого.

СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКІ ТЕКСТИ:

2025-01-17T17:21:13+02:00

У сучасному інформаційному просторі існує обширний корпус східнослов’янських текстів, присвячених глотогенезі слов’янських мов. На разі проблематика цих текстів дедалі більше набирає актуальності через її безпосередній вплив на політичні процеси в Україні та поза її межами. Ці тексти (як наукові, так і публіцистичні) реалізуються у
найрізноманітніших формах: письмові тексти, в тому числі електронні, представлені на різних інформаційних платформах (Ютуб, Х (Твіттер), ФБ, Телеграм тощо), а також у різних жанрах: власне наукові тексти, публіцистичні дописи, інтерв’ю, подкасти.
Відповідно інформаціний простір набуває ознак поля протистояння текстів з діаметрально протилежними поглядами на історичне минуле.

DEPENDENCE OF YOUTH ON SOCIAL NETWORKS

2025-01-17T15:18:33+02:00

Over the last ten years, the opinion about social networks has changed radically. If at the beginning they were perceived as a platform for communication or an entertainment area, now for many it is a place of work, obtaining information in interesting forms.

ДЕКОДУВАННЯ ТЕКСТУ ТВОРУ «МАЛИНОВИЙ ДЗВІН» ЮРІЯ ЗБАНАЦЬКОГО

2025-01-17T17:11:03+02:00

У літературі початку ХХ століття почав активно розвиватися метод соціалістичного реалізму, домінуючими ознаками якого були ідеологічний аспект, партійність та ідейність, які безумовно обмежували письменників та підпорядковували їх панівній ідеології. Також однією засад було примат колективного над особистим, що в цілому властивий усьому періоду соціалістичної розбудови. Радянська школа методично нівелювала значення національної компоненти в освіті, відмовляла народам у культурному самовизначенні.

МОВА ЯК КОГНІТИВНИЙ ЗАСІБ СТАНОВЛЕННЯ СВІТОГЛЯДУ ОСОБИСТОСТІ ЖУРНАЛІСТА АБО «ЧИЯ МОВА ˗ ТОГО І ВЛАДА»

2025-01-10T11:54:46+02:00

Мова, в її найширшому розумінні, є не лише засобом комунікації, але й ключовим елементом формування світогляду людини. «Мова, на відміну від інших знакових систем, є універсальним способом спілкування, вона здатна маніфестувати будь-яку ділянку людського досвіду. Усі інші знакові системи у генетичному плані вторинні стосовно мови і мають обмежені виражальні можливості й обмежену сферу застосування»

МІЖКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ У ПРОЦЕСІ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ

2025-01-17T17:01:38+02:00

Сьогодні проблема розвитку міжкультурних та міжетнічних комунікацій стоїть на
передньому краї важливих суспільних питань. Виникає необхідність у створенні нових
механізмів державної політики, спрямованих на сприяння розвитку національної культури
та підтримку міжкультурного діалогу. Міжкультурні комунікації, які базуються на
принципах толерантності, стають важливим складником сучасних культурних процесів і
сприяють збереженню культурних традицій всіх націй України.
У суспільстві з поліетнічною структурою формування міжкультурних зв'язків стає
невід'ємною умовою його існування. Цей процес істотно визначається рівнем
міжкультурної компетентності. Оволодіння міжкультурною компетентністю є ключовою
передумовою успішного функціонування в багатокультурному суспільстві, таким, яким є
сучасна Україна.
Міжкультурна компетентність охоплює розуміння та прийняття різниці в ідеях,
звичаях, культурних традиціях, характерних для різних народів. Вона передбачає здатність
побачити як спільне, так і відмінне між різноманітними культурами, а також вміння
розглядати власну культуру очима представників інших націй [Лапшин 1999].
Міжкультурна компетентність полягає у здатності успішно спілкуватися з представниками
інших культур, що передбачає сприйняття й розуміння специфічних понять, ідей, способів
мислення, почуттів та дій цих представників під час взаємодії

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШЕКСПІРІАНИ: ДОСВІД МУЛЬТИМЕДІЙНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ

2025-01-10T11:15:55+02:00

Сторінки історії української шекспіріани містять інформацію про численні мистецькі
здобутки її творців [Ваніна 1964; Гарбузюк 2011; Мороз 1986; Торкут 2015; Черняк 2020;
Шаповалова 1976] і водночас відображають, наскільки складними були драматичні колізії
процесу виборювання українцями права на «власного Шекспіра» [Макарик 1995; Лазаренко
2013; Москвітіна 2018; Торкут 2016; Черняк 2010; Черняк 2012].

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ У ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

2025-01-17T16:50:01+02:00

Тези присвячено розгляду інноваційних підходів у викладанні української мови за професійним спрямуванням, що відповідає сучасним вимогам підготовки фахівців різних галузей. Сьогодні особливого значення набуває контекстне навчання, коли вивчення української мови відбувається на основі ситуацій, що моделюють реальні професійні умови. Такий підхід дозволяє студентам не тільки оволодіти мовою, але й застосовувати її безпосередньо у професійній діяльності. Наприклад, у навчальних завданнях студенти можуть працювати над розробкою професійних документів, готувати доповіді або презентації, що відображають їхню спеціалізацію. Це сприяє одночасному розвитку мовних навичок і професійної компетентності.

МОВА – ВИЯВ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ПРОГРЕСУ, ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

2025-01-17T16:41:05+02:00

Мова – це фундаментальний елемент специфіки певної культури та його менталітету. Що стосується ментальності, то вона формується роками, століттями і передається з покоління в покоління, що відображає соціальну та індивідуальну особливість певного народу, нації в усіх її проявах. Це один із критеріїв самовираження особистості. У слові акумулюються взаємозв’язки між людьми, слово виявляє ідею, а ідея – стрижень самоусвідомлення. Це продукт людського інтелекту. Знати мову – означає перебувати у певному ментальному стані. Кожна особистість відчуває свою належність до тієї чи іншої культури, до певного соціокультурного прошарку.