СУЧАСНИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН:
ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ВИКЛИКИ (на матеріалі «Зорі морів Дж. О’Коннора»)
Ключові слова:
сучасний роман, історичний роман, роман, лінгвокультурологічні викликиАнотація
Одним з ключових аспектів висвітлення культурного коду нації є осмислення віх її історії у мистецьких формах. Так художня література поруч з історіографією виконує важливу роль у фіксації, передачі та інтерпретації історичних подій, наповнюючи їх емоційним та експресивним забарвленням. За висловом письменника-романтика Вальтера
Скотта, засновника жанру історичного роману, автора 29 романів про давню історію Шотландії та Англії, «твір розповідає не про те, що було, а про те, що ймовірно могло відбуватися», і тим самим «оживлює» історичний контекст. Ще Геродот і його послідовники включали у свої історіографічні тексти (Геродот «Історії», Фукідід «Історія
Пелопоннеської війни», Ксенофонт «Грецька історія») елементи міфології, лінгвістики, філософії, а Ксенофонт у дидактичному романі «Кіропедія» тенденційно подає життєпис ідеального монарха, базуючись на фактах і вигадках про життя Кіра Молодшого.
Посилання
О’Коннор, Дж. (2021). Зоря морів. Прощання зі старою Ірландією. Львів.
Eagleton, T. (1995). Heathcliff and the Great Hunger: Studies in Irish Culture. London & New York: Verso.
Kelleher, M. (1997). The Feminization of the Famine: Expressions of the Inexpressible? Cork: Cork University Press.
Mikowski, S. (2010). ‘Reimagining the Irish Historical Novel in Roddy Doyle’s A Star Called Henry and Joseph O’Connor’s Star of the Sea’. Ireland: Revolution and Evolution. Oxford, Bern & New York: Peter Lang, 183-192.
O’Malley, Aidan. (2015). “To eat one’s words”: Language and Disjunction in Joseph O’Connor’s Star of the Sea. Neo-Victorian Studies 8:1 (2015), pp. 131-159.
